ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: ДЕМІУРГІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

Автор(и)

  • Д-р Антоніна Березовенко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна cтарший науУніверситет Джоржа Вашингтона, Вашингтон, США https://orcid.org/0000-0002-8681-072X
  • Д-р Олена Онуфрієнко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1311-7983

DOI:

https://doi.org/10.17721/if.54.23.15

Ключові слова:

деміург, українська культура, національна ідентичність, українська література, українська діаспора

Анотація

В с т у п. Творчість українських митців слова була важливою складовою творення української національної ідентичності впродовж ХХ –початку ХХІ ст.

М е т а  с т а т т і – дослідити динаміку та основні стимули творчої діяльності діячів української культури у її зв’язку із суспільно-політичним розвитком, особливо в частині процесу формування національної ідентичності, України до та після 1991 року.

М е т о д и. Використано такі методи: контент- та дискурс-аналіз, історико-порівняльний аналіз.

Р е з у л ь т а т и. Через тривале перебування України у складі Російської та Австро-Угорської імперій український мовний чинник набув виняткового значення для формування української ідентичності. Відповідно значимим фактором формування останньої був і розвиток української літератури (в т.ч. і україномовних перекладів) як основи для творення повнокровного українського духовно-інтелектуального простору, без якого неможливе становлення суверенної нації. Зокрема, творчість українських митців після 1991 року розглядається як ремінісценція деміургійних зусиль українського відродження 20-30-х років ХХ століття.

  Обидва періоди стали винятково продуктивними саме завдяки особистісним зусиллям українських митців, спрямованим на подолання «летаргійного стану» української культури у передреволюційні часи та у роки радянського режиму після розстріляного відродження. У статті розглядаються ті напрямки українського культурного розвитку, які забезпечували вітальність та плідність української культури через руйнування ззовні накинених табу, приписів непитомого культурного канону, чужорідних ідеологічних настанов;  впровадження авторських мовних інновацій у художні та перекладні тексти; переклад творів найрізноманітнішої жанрової та стильової належності.  У цьому ж контексті підкреслюється важливість  доробку митців діаспори. Особлива увага приділяється діяльності зарубіжних творців, в результаті якої українська  культурна ойкумена збагачується кращими інтелектуальними здобутками світового значення; а також тих творців, хто робить український культурний продукт приступним для іноземної аудиторії через створення антологій, в тому числі двомовних. Розглянуто також особливості деміургійної діяльності сучасних українських митців у воєнний час після початку широкомасштабної воєнної агресії Росії проти України.   

В и с н о в к и. Соціо-політичні процеси країни є впливовим фактором і стимулом індивідуальної творчої активності українських письменників, культурних діячів та інтелектуалів. Характер їх творчої активності тісно корелює з процесом формування української національної ідентичності.

Біографії авторів

  • автор Д-р Антоніна Березовенко, афіліація Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна cтарший науУніверситет Джоржа Вашингтона, Вашингтон, США

    канд. філол. наук, доцент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна, cтарший науковий співробітник, Університет Джоржа Вашингтона, Вашингтон, США

  • автор Д-р Олена Онуфрієнко, афіліація Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна

    канд. філол. наук, доцент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна

Посилання

Andrukhovych Yu. (1998). Return of literature? [In Ukrainian]. [Андрухович Ю. (1998). Повернення літератури? Проект “Повернення деміургів”. Мала українська енциклопедія актуальної літератури. Плерома. Івано-Франківськ: Лілея-НВ].

Baranovska M. (28.10.2022). Yuri Andrukhovych: Russian society is degradading so far [In Ukrainian]. [Барановська М. (28.10.2022). Юрій Андрухович: російське суспільство поки що деградує. Літературна газета. https://litgazeta.com.ua/interviews/iurij-andrukhovych-rosijske-suspilstvo-poky-shcho-dehraduie/]

Berezovenko A. (2013). The influence of Yuriy Shevelyov's scholarly approaches on the formation of Ukrainian national identity and statehood [in Ukrainian]. [Березовенко А. (2013). Вплив наукових поглядів Юрія Шевельова на формування української національної ідентичності та державності. Наукові записки. Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. №2, 324-339].

Encyclopedia of History of Ukraine [in Ukrainian]. [Енциклопедія історії України. Інститут історії України. http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=naukove_lvovi].

Kubiyovych V. (n.d.). Shevchenko Scientific Society in 1939-1952 years [In Ukrainian]. [Кубійович В. Наукове товариство Шевченка у 1939-1952 роках. https://shron1.chtyvo.org.ua/Kubiovych/Naukove_Tovarystvo_im_Shevchenka_u_19391952_pp.pdf]

Lev V. (1972). Hundred years of work for science and nation: the short history of Shevchenko Scientific Society. [In Ukrainian]. [Лев В. (1972). Сто років праці для науки і нації: коротка історія Наукового товариства імені Шевченка. Нью-Йорк, 1972].

Ostapchuk I. (07.01.2022). A terribly cute story, or Serhiy Zhadan's interview in Lutsk [In Ukrainian]. [Остапчук І. (07.01.2022). Страшенно симпатична історія. Або інтерв’ю Сергія Жадана у Луцьку. Район. Культура. https://kultura.rayon.in.ua/topics/471113-strashenno-simpatichna-istoriya-abo-intervyu-sergiya-zhadana-u-lutsku].

Shevelov Yu. (1987). Ukrainian Language in the First Half of the 20th Century (1900-1941). State and Status. [In Ukrainian]. [Шевельов Ю. (1987). Українська мова у першій половині 20-го століття (1900-1941). Стан і статус. Перекл. Оксани Соловей. Нью-Йорк, Сучасність.]

Shevelov Yu. (1983). Yuri Shevelov to Yuri Blokhyn, October 31, 1983. Lystuvannia Prof. Iu. Boiko-Blokhyna i Prof. Iu. Shevel'ova. Ukraiintsi v sviti i nimets'ka diaspora v Ukraiini = Ukrainer in [sic] Welt und deutsche Diaspora in der Ukraine. Ed. Daryna Blokhyn. Munich and Poltava: TOV „ASMI“, 2009: 192-236. (Cited after: Michael Moser. (2016). GeorgeY. Shevelov’s Personal “History of the Ukrainian Language in the First Half of the Twentieth Century. East/West: Journal of Ukrainian Studies (ewjus.com), Volume III, No. 1, p.75-88, P. 75).

Tyshchenko O. (2019). Commission of the dictionary of the living Ukrainian language in the case of SVU: Andriy Vasyliovych Nikovs’ky (on the materials of ODPU). [In Ukrainian]. [Тищенко О. (2019). Комісія Словника живої української мови у справі СВУ: Андрій Васильович Ніковський (за матеріалами ОДПУ). Мовознавство, № 5. – С.48-57.]

Virchenko N. (2011). Documents on the ban on the Ukrainian language (XVII–XX centuries). [In Ukrainian]. [Вірченко Н. (2011). Документи про заборону української мови (XVII–XX). Без мови – немає нації. Упоряд. Л.Голота, Є.Букет. К.: Український пріоритет. С.4-28].

Yeshkeliv V. (1998). Return of Demiurges [In Ukrainian]. [Єшкелів В. (1998). Повернення Деміургів. Проект "Повернення деміургів". Мала українська енциклопедія актуальної літератури (МУЕАЛ). Плерома. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. — № 3.— 287 с].

Zabuzhko O. (03.04.2022). Every one of us has to become an ambassador of Bucha [In Ukrainian]. [Забужко О. (03.04.2022). Кожен з нас має стати амбасадором Бучі. Блог Оксани Забужко. https://zahid.espreso.tv/kozhen-z-nas-mae-stati-ambasadorom-buchi-blog-oksani-zabuzhko.

Завантаження

Опубліковано

08-07-2024