ПОЕТИЧНА ФОРМА Й ПЕРЕКЛАД
DOI:
https://doi.org/10.17721/if.54.23.10Ключові слова:
формотворчі компоненти вірша, синсемантичний образ, макрообраз поетичного твору, ритм, рима, звук, строга та пропорційна еквілінеарність, поетичний перекладАнотація
Вступ. Форма віршового твору – це спосіб і засоби організації поетичного тексту, які є суттєвою складовою поезії та які необхідно всебічно й повно реконструювати в перекладі. Метою роботи було розроблення будови синсемантичного образу поетичного твору, за допомогою якої перекладач зможе здійснювати повноцінний аналіз першотвору та забезпечувати його адекватний переклад.
Методи. У роботі використані такі методи: системний та структурний аналіз поетичного твору та його перекладу, що включають семантичний, стилістичний, ритміко-інтонаційний, логіко-синтаксичний та інші види аналізу (для дослідження образів, їх функцій та взаємодії в межах макрообразної структури поетичного твору та на її образних рівнях); пояснювальний, описовий та компілятивний із елементами семантико-стилістичного аналізу та використанням формалізованих схем (для опрацювання перекладацької схеми структури синсемантичного образу).
Результати. Викладено окремі аспекти дослідження поетичної форми як системи образів, що утворюють синсемантичний образний рівень віршового твору як макрообразу, з огляду на його інтерпретацію, доперекладний аналіз і переклад; обґрунтовано поняття синсемантичного образу; поетичний твір трактується як макрообразне структурне утворення, що складається із систем автосемантичних, синсемантичних і субсемантичних образів, адекватне відтворення яких відображає єдність змісту та форми першотвору в перекладі; синсемантичний образний рівень поетичного твору кваліфіковано як складову його макрообразної структури, що підлягає обов'язковому відтворенню в перекладі; показано механізми творення синсемантичної образності та її відтворення в перекладі; а також запропоновано до введення в науковий обіг перекладознавства низку понять, за якими стоять явища, що є індикаторами повноцінного перекладу, зокрема; поняття строгої та відносно-пропорційної еквілінеарності тощо. Основою синсемантичних образів визначено композиційні, графічні, ритміко-інтонаційні та евфонічні засоби організації поетичного мовлення, які можуть набувати відповідних значень безпосередньо в поетичному дискурсі та входити до системи образів-домінант твору. Проаналізовано методи виявлення та способи перекладу синсемантичних образів, зокрема інтонації, ритму, розміру, рими, звукових ефектів, синтаксису, строфіки, графічних і граматичних засобів творення образів тощо.
Висновки. До домінантних образів поетичного твору можуть належати як звукові, інтонаційно-ритмічні образні компоненти вірша, так і графічні та синтаксичні. Усі вони вимагають функціонального підходу під час перекладу. Для досягнення адекватного перекладу, найважливіше передовсім з'ясувати під час доперекладного аналізу, яку експресивну чи семантичну функцію та в який спосіб виконує синсемантичний образ і чи входить він до образних домінант поетичного твору, щоб відтворювати його з урахуванням значимості в образній ієрархії поетичного твору.
Посилання
References
Bekh, P. O. (1982). Harmony of Content and Form in Poetical Translation. In V. Koptilov (Ed.), “Let the Word be Spoken Differently....” : Articles on the theory, criticism and history of translation (pp. 65–78). Dnipro [in Ukrainian].
Guriieva, V. (2010). Image Synthesis of Poetry and Paining in E. E. Cummings Lyrical Poems]. Visnyk Cherkaskogo natsionalnogo universytetu im. Bohdana Khmelnytskogo. Seriia Filiogichni nauky, 178. 101–109 [in Ukrainian].
Kammings, E. E. (2004). Tulips and Chimneys]. Vydavnytsvo Sergiia Pantiuka [in Ukrainian].
Kachurovskii I. (1992). Phonics. Lybid [in Ukrainian].
Kykot, V. M. Amerykanska poeziia u perekladah Valeriia Kykotia [American Poetry Translated by Valeriy Kykot]. Kyiv : Vydavnychyi dim “Kondor”, 2020.180 s.
Kykot V. M., Image Matrix and Translation of Poetry. Vydavets Chabanenko Iu. [in Ukrainian].
Kipling, R. (2009). Time Between. Poems. Navchalna knyga – Bohdan [in English and Ukrainian].
Kochur, G. (1991). The Second Echo. Dnipro [in Ukrainian].
Marach, V. From William Blake. http:// maysterni.com/user.php?id=629&t+1&sf=1 [in Ukrainian].
Nalyvaiko, D. S., Shahova, K. O. (2001). Foreign Literature. Times of Romanticism]. Navchalna knyga – Bohdan [in Ukrainian].
Pakharenko, V. I. (2009). Theory of Literature Basics]. Geneza [in Ukrainian].
Po, E. A. (2004). Eldorado. Poems. Navchalna knyga – Bohdan [in English and Ukrainian].
Prokopenko, I. M. (2005). Syntactical Functions of Synsemantic Verbs. [Doctoral thesis] National Pedagogical University named after M. P. Drahomanov [in Ukrainian].
Selivanova O. O. (2011). Linguistic Encyclopedia. Dovkillia-K [in Ukrainian].
Serazhym, K. S. (1996). Phonetic Means of Stylistics. Vydavnytstvo Kyivskogo universytetu [in Ukrainian].
Tkachenko, S. I. (2005). Part and Whole in Poetic Translation of Shakespeare Sonnets. Theory and Practice of Translation, 12. 31–42 [in Ukrainian].
Adelman, J. S., Estes, Z., Cossu, M.(2018). Emotional Sound Symbolism: Languages Rapidly Signal Valence via Phonemes. Cognition, 175, 122–130. https://doi.org/10.1016/j.cognition.2018.02.007
Akerstrom, Johanna (2009). Translating Song Lyrics: A Study of the Translation of the Three Musicals by Benny Anderson and Bjorn Ulvaeus. Swedia Sodertorns University.
Auden, Wystan Hugh (2010). Collected poems. Random House.
Blake, William. Songs of Innocence. http://glyndwr.ac.uk/rdover/blake/songsinn.htm.
Cummings, E. E. (2004). Selected Poems. Liveright.
Deutsch, B. (1995). Poetry Hand Book. Oxford University Press.
Dickinson, Emily (2018). The Complete Poems of Emily Dickinson. LULU Press.
Fitri, A., Dewi, H. D., Surtiati, R. (2022). The Quality of Rhyme and Rhythm in Song Lyrics Translation. 213 Paradigma Jurnal Kajian Budaya, 12 (2), 213–227. https://doi.org/10.17510/paradigma.v12i2.507
Fochi, Anna (2011). The Issue of Rhythm, Metre, Rhyme in Poet-Translators Ungaretti, Montale and Shakespeare’s Sonnets". inTRAlinea, 13. 13–20.
Hegel, G. W. F. (1988). Aesthetics. Lectures on Fine Art. Oxford: Clarendon Press. Vol. 1.
Holtman, A. I. (1996). A Generative Theory of Rhyme: An optimality approach [Unpublished doctoral dissertation]. Universiteit Utrecht.
Hook, P. E. (2007). Basic Word Order, Information Peak, and the Use of Rhyme in Traditional Prosodies. Proceedings of the International Symposium: Language & Literature and Language & Power, July 9 – 11, 2007, (pp. 1–6). Akita University.
Kawahara, S. (2020). Sound Symbolism and Theoretical Phonology. Lang. Ling. Compass, 14, e12372. https://doi.org/10.1111/lnc3.12372
Kykot, Valeriy (2023). Semantics of Sound in Poetry Originals and Translations. Psycholinguistics, 33 (1). 41–71. https://psycholing-journal.com/index.php/journal/issue/view/46
Levý, Jiří (2013). Umění překladu. Apostrof.
Low, Peter (2003). Singable Translations of Songs. Perspectives, 11, 87–103. https://doi.org/10. 1080/0907676X. 2003. 9961466
Poe, Edgar Allan (2008). The Complete Poetry of. Penguin.
Reef C. (2006). E. E. Cummings: A Poet’s Life. Miffin Harcourt.
Sawyer-Laucanno, C. (2004). Cummings: A Biography. Sourcebook.
The Poetry of Robert Frost (2019). Henry Holt and Company.
Thomson, R. I. (2022). The Relationship between Speech Perception and Production. In The Routledge Handbook of Second Language Acquisition and Speaking (pp. 372–385). Routledge.
Valery, P. (1958). The Art of Poetry. Bollingen series. (pp. 42–52.). Oxford University Press.
Webster, M. (2000). E. E. Cummings: The New Nature Poetry and the Old. Spring, 9, 109–124. http://www.gvsu.edu/english/cummings/issue9/Webster9.htm (application date: 09.08.2017)
