МЕТАФОРИ ВОГНЮ, ВОДИ, ЗЕМЛІ ТА ПОВІТРЯ ЯК СКЛАДНИКИ КОНЦЕПТУ ПРИРОДА В АНГЛОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ ТВОРІВ ТАРАСА ПРОХАСЬКА, КОСТЯ МОСКАЛЬЦЯ ТА МАРІЇ МАТІОС

Анотація

Вступ. Метафори обрамлюють художній твір, надаючи унікального забарвлення та гармонізуючи увесь образний кістяк. Таким чином, інтерпретація метафоричних висловів є першочерговою при аналізі концептуальних ознак концепту.

Методи. Використовуються методи лінгвістичного, літературознавчого та перекладознавчого зіставного аналізу. Застосовується теорія концептуальної метафори.

Результати. Досліджується відображення метафор вогню, води, землі та повітря, які є компонентами концепту ПРИРОДА в англомовних перекладах творів геніїв пера, власне Тараса Прохаська "Спалене літо", "НепрОсті", Костя Москальця "Вечірній мед" (1 ч.) та Марії Матіос "Мама Маріца, дружина Христофора Колумба", "Майже ніколи не навпаки". Переклади виконані Ольгою Рудакевич, Вільямом Блекером, Марком Андрейчиком і Яриною Якуб'як, Павлом Онуфриком, Юрієм Ткачем. Концепт ПРИРОДА, куди входять першостихії вогню, води, землі та повітря висвітлені як одні з ключових концептів української лінгвокультури.

Висновки. При транслюванні концепту ПРИРОДА, де вогняна стихія є рясною та яскравою, перекладачі здебільшого відображають метфори прийомом реметафоризації, тобто підбором метафоричного відповідника в мові перекладу, описовим перекладом, часом із втратою значеннєвого змісту метафори. Концептуальна ознака «вода» відображається крізь призму метафори в перекладі прийомом реметафоризації, використанням додавання та описовим перекладом. Частовживаним прийомом при передаванні метафор, які позначають концептуальну ознаку «землі» є прийом реметафризації, а метафори, дотичні до  концептуальної ознаки «повітря» здебільшого також відтворюються прийомом реметафоризації та описовим перекладом.