Святкування Шекспірівських днів у Стретфорді-на-Ейвоні: історія, традиція, сучасність
DOI:
https://doi.org/10.17721/if.54.23.6Ключові слова:
Шекспір, святкування, ювілей, коммеморація, ритуальна комунікація, колективні спогадиАнотація
Вступ.Біля витоків задуму цієї публікації стоїть особистий досвід долучення авторки до Стретфордських шекспірівських урочистостей 2023 року, а також усвідомлення потреби міждисциплінарного аналізу й дисемінації досвіду моделювання публічної пам’яті про національного генія, масштаб величі якого долає географічні й хронологічні кордони. Це зумовило жанрово-стильову специфіку авторського наративу, в якому публіцистичне начало взаємодіє з аналітичною рефлексією, а есеїстичні пасажі супроводжуються історико-літературними екскурсами.
Мета статті полягає в осмисленні ролі традиції щорічних шекспірівських святкувань як ритуальної комунікації, що є формою структурування, підтримки і передачі культурної пам'яті. В процесі шекспірівської коммеморації, яка, по суті, розпочалася зі встановлення могильної плити й пам’ятника у стретфордській Церкві Святої Трійці та публікації Першого Фоліо (1623), вироблено доволі розлогий перелік форм вшанування великого поета і драматурга, створено поле колективних спогадів, що стало спільним для світової культури. Актуальність статті зумовлена тим, що унікальний стретфордський досвід становить незаперечний інтерес як у теоретичному, так і у прагматичному аспектах, адже коммеморативні практики завжди корелюють не лише з історією у традиційному її розумінні (сукупність знань про минуле), але і з конструюванням ідентичностей.
Методи.Аналітична рефлексія, історико-літературні екскурси, міждисциплінарні дослідження феномену пам’яті (В. Ернст, П. Нора, А. Ассман) і культурної ідентичності (Е. Д. Сміт, М. Добсон, П. Редман).
Результати.Авторка статті виокремлює дві магістральні стратегії формування колективних уявлень про образ митця. Перша - інтуїтивно-сугестивна, яка ґрунтується на письмі й актуалізує широкі можливості конструювання імпліцитного автора. Друга - раціонально-прагматична, яка тяжіє до фіксування слідів присутності біографічного автора в просторі реальної історії, їх інтелектуально-логічного упорядкування в цілісний наратив спогадів.
Висновки.Унікальність Стретфордських святкувань полягає в тому, що ці дві стратегії взаємодоповнюють, підживлюють та інтенсифікують одна одну. Кожний із компонентів шекспірівських святкувань (академічні симпозіуми, презентації нових видань, тематичні музейні експозиції, парад з покладанням квітів на могилу поета, святковий ланч з врученням Прегнеллівської нагороди й тостом, спеціальне урочисте богослужіння в Церкві Святої Трійці) органічно вплітається у цілісну канву ритуальної комунікації, що є формою структурування, підтримки і передачі культурної пам'яті про Вільяма Шекспіра. Водночас, наявність таких різнохарактерних компонентів дозволяє організаторам (Трасту місця народження Шекспіра, мерії Стретфорда, Шекспірівському Інституту Бірмінгемського університету, Королівському шекспірівському театру, комітету з вручення Прегнеллівської нагороди) повно використовувати когнітивні, символічні, аксіологічні та естетичні ресурси всіх трьох медій пам'яті (місце, образ, текст). Вагому роль у стретфордських урочистостях відіграє Церква Святої Трійці, яка постає живим місцем вічної пам’яті та сакралізує простір спогадів про Вільяма Шекспіра.
Посилання
Assman, A. (2012). Spaces of memory. Forms and transformations of cultural memory. Nika Center [in Ukrainian].
Calvo, Clara & Kahn, Coppélia, eds. (2015). Celebrating Shakespeare: Commemoration and Cultural Memory. Cambridge University Press.
Cartelli, T. (1999). Repositioning Shakespeare: National Formations, Postcolonial Appropriations. Routledge.
Chernyak, YU. I. (2022). Monuments to Shakespeare as a strategy of memorizing the biographical author in the space of culture: history, symbolism and semiotics. Literature and history: materials of the All-Ukrainian scientific conference (November 17–18, 2022). Edited by N. V. Horbach, V. M. Nikolayenko, I. M. Bakalenko, and others. Zaporizhzhia National University, 321–323 [in Ukrainian].
Cinpoeş, Nicoleta, March, Florence & Prescott, Paul (Eds.) (2021). Shakespeare on European Festival Stages. Bloomsbury Publishing.
Cunningham, V. (2008). Shakespeare and Garrick. Cambridge University Press.
Dávidházi, P. (1998). The Romantic Cult of Shakespeare: Literary Reception in an Anthropological Perspective. Macmillan.
Derhach, M. A., Torkut, N. M., Lazarenko, D. M. (2022). The experience of implementing Kelly Hunter's art therapy technique in the social rehabilitation space of Ukraine in the conditions of resistance to the military aggression of the Russian Federation. Education for the 21st century: challenges, problems, prospects: materials of the 4th International Scientific and Practical Conference (October 28, 2022, Sumy). Edition of A.S. Makarenko Sumy State Pedagogical University, 133–135 [in Ukrainian].
Dobson, M. (1992). The Making of the National Poet: Shakespeare, Adaptation and Authorship, 1660–1769. Oxford University Press.
Edmondson, P., Kent, A., Laoutaris, Ch., Scheil, K., eds. (2023). Anne-thology: Poems Re_Presenting Anne Shakespeare. Broken Sleep Books Ltd.
Edmondson, P., Colls, K., Mitchell, W. (2016). Finding Shakespeare's New Place: An archaeological biography. Manchester University Press.
Engler, Balz, & Bezzola, Ladina, eds. (2004). Shifting the Scene: Shakespeare in European Culture. University of Delaware Press.
Greenblatt, S. (2010). The traces of Shakespeare’s life. In M. de Grazia & S. Wells (Eds.), The New Cambridge Companion to Shakespeare (pp. 1–13). Cambridge University Press.
Habicht, W. (2001). Shakespeare Celebrations in Times of War. Shakespeare Quarterly, 52, 441–455.
Harbuzyuk M. V. (2007). Stage readings of the tragedy "Hamlet" by V. Shakespeare in Lviv theaters (1796–1997) : doctoral dissertation abstract ... candidate of art studies: 17.00.02. Kyiv [in Ukrainian].
Harbuzyuk, M. (2001). National grand premiere of "Hamlet" in Lviv (1943). To the problem of historical and artistic contexts of the play. Bulletin of Lviv University. Art history series, 1, 71–78 [in Ukrainian].
Hoenselaars, T., Calvo C. (2010). Introduction: Shakespeare and the Cultures of Commemoration. Critical Survey, 22(2), 1–10.
Holland, P. (2015). David Garrick: Saints, Temples and Jubilees. Actes des congrès de la Société française Shakespeare, 33, 1–18.
Kahn, C. (2001). Remembering Shakespeare Imperially: The 1916 Tercentenary. Shakespeare Quarterly, 52, 456–478.
Kolomiyets, L. (2009). Ukrainian translators of "Hamlet" by V. Shakespeare: Panteleimon Kulish, Yurii Klen, Leonid Hrebinka, Mykhailo Rudnytskyi, Ihor Kostetskyi, Hryhoriy Kochur, Yurii Andruhovych. Renaissance Studies, 12-13, 163–188 [in Ukrainian].
Laoutaris, Ch. (2023). Shakespeare’s Book. The Intertwined Lives Behind the First Folio. William Collins.
Makaryk, I. (1995). "Hamlet" and the problem of procrastination: Shakespeare in Ukraine. Svitovyd [Worldview] Literary and Artistic magazine, IV (21), 75–89 [in Ukrainian].
Makaryk, I. (2010). Shakespeare's transformation. Les Kurbas, Ukrainian modernism and Soviet cultural policy of the 1920s. Trans. from English M. Klymchuk. Nika Center [in Ukrainian].
Nora, P. (2014). The present, narration, memory. KLIO [in Ukrainian].
Pierce, P. (2005). The Great Shakespeare Fraud: The Strange, True Story of William-Henry Ireland. Sutton Publishing.
Scheil, K. (2018). Imagining Shakespeare’s Wife: The Afterlife of Ann Hathaway. Cambridge University Press.
Shekspir, V. (1986). Hamlet. Shakespeare V. Works in six volumes. Dnipro, vol. 5, 5–11 [in Ukrainian].
Stern, Tiffany, ed. (2020). Rethinking Theatrical Documents in Shakespeare's England. Arden Shakespeare.
Stern, T. (2004). Making Shakespeare. From Stage to Page. Routledge.
Stochholm, J. (1964). Garrick's Folly: The Shakespeare Jubilee of 1769 at Stratford and Drury Lane. Barnes & Noble Inc.
Tankard, P. (2014). The Stratford Jubilee. Facts and Inventions: Selections from the Journalism of James Boswell. Yale University Press, 17–34.
Taylor, G. (1990). Reinventing Shakespeare: A Cultural History from the Restoration to the Present. Hogarth Press.
Thornton-Burnett, M. (2011). Shakespeare Exhibition and Festival Culture. In Mark Thornton Burnett, Adrian Streete, Ramona Wray (eds.), The Edinburgh Companion to Shakespeare and the Arts, 445–465. Edinburgh University Press.
Torkut, N. (2016). Shakespeare theater festivals in Europe: history and modernity. Proscenium, 1-3 (44-46), 80–85 [in Ukrainian].
Torkut, N., Harbuziuk, M., Sobol, O. (2021). Shakespeare Festivals as a Medium of Value. Transfer European Values in Ukrainian Education: Challenges and Frontiers. Liha-Pres, 159-173 [in Ukrainian].
Vasylyk, A. (2011). M. Rudnytskyi as a translator of V. Shakespeare (to the question of translation strategy. Shekspirivsʹkyi dyskurs [Shakespeare discourse], 2, 67–85 [in Ukrainian].
